Хейча та цегляний тібетській чай. Багато ідей з чаєм породила логістика - чай довго транспортувався й займав багато місця й псувався. Саме тому виникла ідея пресувати чаї . Й також виникла ідея піддавати чаї фермекнтаціі й сушити на диму - й отримувати чорні чаї які стабільніші й зберігаються роками . Саме такі циглини з хейча часто курсували чайним шляхом до тібету поряд з пресованим шеном якій теж дозрівав в дорозі й часто

піддавався впливу вологі та перепадам температур.

Для тібетців у якіх в горах не було овочів та фруктів саме чай ставав джерелом вітамінів та поживних речовин й вони з нього намагалися взяти максимум.

Тібетці не проливали чай - вони його готували та варили інколи подрібнені цеглини варили годину поки він не ставав більш густим

потім починалося приготування чайсуми - брали дуже багато масла яка й взбивали з чаєм часто додаючи сіль . Взбивали в спеціальній ступі з поршнем до стану емульсіі .

Це пра пра пра дід сучасної ікони кетодіет - буллетпруф кави

Такий чай спокійно заміняв прийом їжі

Хейча можк бути копчений а може й бути просто високо оксидованим - в другому випадку він дуже солодкий та з нотами сухофруктів й дуже яскравий